Тема 6. Фінансово-правова відповідальність

1. Поняття й ознаки

фінансово-правової відповідальності

Фінансово-правова відповідальність є важливим інститутом фінансового права України й одним з дискусійних питань теорії та практики вітчизняного права.

Для фінансово-правової відповідальності характерні всі ознаки юридичної відповідальності.

1. Фактичною підставою фінансово-правової відповідальності, як і інших видів юридичної відповідальності, є правопорушення. Визначення фінансового правопорушення в законодавстві відсутнє.

2. Фінансово-правова відповідальність установлюється державою й пов’язана із застосуванням санкцій правових норм до правопорушників уповноваженими особами в охоронних фінансово-правових нормах і містить у своїй структурі фінансово-правові санкції. Є в Митному кодексі, Законі України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», Бюджетному кодексі України та ін.

Фінансово-правову відповідальність застосовують Державні податкові органи, Державне казначейство, Міністерство фінансів, Митний комітет, суди, господарські суди.

3. Фінансово-правова відповідальність має на меті завдати правопорушнику негативних наслідків майнового характеру. Це зумовлене специфікою фінансово-правових санкцій, необхідністю для держави отримати відшкодування й покарати правопоруш­ника в специфічній, характерній для фінансового права майновій формі.

4. Реалізується в особливій процесуальній формі.

2. Фінансове правопорушення

Фактичною підставою фінансово-правової відповідальності є фінансове правопорушення. У будь-якому разі поняття фінансового правопорушення повинно охоплювати податкові, бюджетні правопорушення, порушення валютного, банківського законодавства, за які встановлено фінансово-правову відповідальність.

З урахуванням цього фінансове правопорушення можна визначити як винне протиправне діяння суб’єкта фінансових правовідносин, яке посягає на суспільні відносини у сфері фінансової діяльності держави, за яке чинними нормативно-правовими актами передбачено фінансово-правову відповідальність.

Склад фінансового правопорушення утворюють наведені ниж­че елементи.

Об’єкт — установлений державою порядок формування, розподілу й використання державних фондів грошових коштів, що охороняються заходами фінансово-правової відповідальності.

Суб’єкт — індивідуальний та колективний (одержувачі бюджетних коштів, суб’єкти підприємницької діяльності, які надають фінансові послуги).

Об’єктивний бік — дії або бездіяльність, заборонені фінансовим правом. До дій відносять надання фінансових послуг без ліцензії, бездіяльність — неподання податкової декларації.

Фінансові правопорушення переважно завдають матеріальних збитків (наприклад, несплата сум податків), але є й такі, які вносять дезорганізацію в існуючий порядок формування, розподілу й використання державних фондів грошових коштів (неподання податкової декларації).

Зазвичай законодавство України не вимагає встановлення при­чинного зв’язку між дією та правопорушенням.

Суб’єктивний бік — це психічне ставлення суб’єкта до протиправних дій або бездіяльності та їх наслідків. Суб’єктивний бік фінансового правопорушення з колективним суб’єктом (юридична особа) визначається через психічне ставлення до правопорушення посадових осіб такої юридичної особи.

Характерною особливістю фінансового правопорушення є те, що вина не визнається обов’язковим елементом його складу.

3. Фінансові санкції.

Порядок застосування

Фінансово-правову санкцію можна визначити як захід фінансово-правової відповідальності, що застосовується до суб’єк­тів фінансового правопорушення за рішенням контролюючого органу, суб’єкта правопорушення або суду у випадках і в порядку, передбачених фінансовим законодавством, і полягає у стягненні додаткових щодо обов’язку, який існував до скоєння фінансового правопорушення, сум грошових коштів, що спрямовуються до державного або місцевих бюджетів з метою відновлення порушених прав держави та покарання правопорушника.

Видами фінансових санкцій є фінансовий штраф і фінансова пеня.

Сплата фінансових санкцій здійснюється в добровільному й примусовому порядку. Примусова сплата відбувається за рахунок коштів, що знаходяться на рахунку особи, якщо їх недостатньо, то за рахунок іншого майна на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником.

Поняття та ознаки фінансово-правової відповідальності.

Фінансове правопорушення як підстава фінансово-правової відповідальності.

Фінансові санкції. Порядок застосування.

Відповідальність за бюджетні правопорушення.

Фінансова пеня — це стягнення із суб’єкта фінансового правопорушення за несвоєчасне виконання фінансового обов’язку в доход державного або місцевих бюджетів додаткових коштів у розмірі, пропорційному сумі невиконаного фінансового обов’язку з урахуванням терміну прострочення в порядку, встановленому фінансовим законодавством.

Фінансове правопорушення — винне протиправне діяння суб’єкта фінансових правовідносин, який посягає на суспільні відносини у сфері фінансової діяльності держави. За це правопорушення чинними нормативно-правовими актами передбачено фінансово-правову відповідальність.

Фінансовий штраф — це стягнення із суб’єкта фінансового правопорушення в доход державного або місцевих бюджетів коштів у твердій грошовій сумі або у відсотковому співвідношенні до суми невиконаного фінансового обов’язку за рішенням контролюючого органу, самого суб’єкта фінансового правопорушення або суду в порядку, встановленому фінансовим законодавством.

Фінансово-правова відповідальність — застосування до особи, яка скоїла фінансове правопорушення, заходів державного примусу, що виражаються у формі обтяжень майнового характеру (фінансових санкцій) і здійснюються в особливій процесуальній формі, визначеній нормативно-правовими актами фінансового законодавства.

Фінансово-правова санкція — захід фінансово-правової відповідаль­ності, що застосовується до суб’єктів фінансового правопорушення за рішенням контролюючого органу, суб’єкта правопорушення або суду у випадках і в порядку, передбачених фінансовим законодавством. Ця санкція полягає у стягненні додаткових стосовно обов’язку, що існував до скоєння фінансового правопорушення, сум грошових коштів, які спрямовуються до державного або місцевих бюджетів з метою відновлення порушених прав держави та покарання правопорушника.

1. Пеню нараховують на:

суму податкового обов’язку;

суму податкового боргу;

суму податкового боргу й штрафу;

свій варіант.

2. Пеню нараховують з розрахунку 120 % річної облікової ставки НБУ:

на день виникнення податкового боргу;

на день погашення податкового боргу;

свій варіант.

3. Вкажіть, коли починається нарахування пені:

у разі самостійного нарахування суми податкового обов’язку;

у разі нарахування суми податкового обов’язку контролюючим органом.

4. Вкажіть розмір штрафу у випадку неподання податкової декларації в терміни, передбачені законодавством:

10 неоподатковуваних мінімумів;

30 неоподатковуваних мінімумів;

10 % суми податкового обов’язку за кожний місяць затримки;

5 % суми податкового обов’язку за кожний місяць затримки.

5. Вкажіть розмір штрафу в разі заниження суми податкового обов’язку:

10 неоподатковуваних мінімумів;

30 неоподатковуваних мінімумів;

10 % суми заниженого податкового обов’язку;

5 % суми заниженого податкового обов’язку.

6. Штраф у розмірі не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сплачується в разі заниження суми податкового обов’язку:

у великому розмірі;

у крупному розмірі;

у значному розмірі.

7. Організація примусового продажу активів здійснюється:

виконавцем рішення про адміністративний арешт;

керівником податкового органу;

податковим управляючим;

державним виконавцем.

8. У разі, коли податковий борг має державне підприємство, яке не підлягає приватизації, податковий орган повинен:

здійснити продаж усіх активів;

продати тільки частини акцій підприємства;

здійснити продаж цілісних майнових комплексів;

свій варіант.

9. Якими мають бути дії податкового органу у разі відмови органом виконавчої влади здійснити продаж акцій державного підприємства, що має податковий борг:

адміністративний арешт активів такого підприємства;

примусовий продаж акцій підприємства через біржові установи;

звернення до господарського суду із заявою про примусовий продаж акцій такого підприємства;

звернення до господарського суду із заявою про визнання такого божника банкрутом.

10. Через які установи або організації продаватимуться з публічних торгів такі активи:

зброя;

1 кг вовни;

1 т бананів;

квартира;

вагон зерна.

Що є підставою фінансово-правової відповідальності?

Хто може бути суб’єктом фінансового правопорушення?

Що є об’єктом фінансового правопорушення?

У чому полягає особливість суб’єктивного боку фінансового правопорушення?

Які елементи утворюють об’єктивний бік фінансового правопорушення?

Які види фінансових правопорушень можна виділити в процесі аналізу фінансового законодавства України?

Яку відповідальність встановлено за ухилення від сплати податків в Україні?

У чому особливості адміністративно-правової відповідальності в податковій сфері?

Вкажіть, які види фінансових санкцій ви знаєте?

В якому порядку стягують фінансові санкції?

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування» від 18.02.97 // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 16.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 5 лютого 1998 // Голос України. — 1998. — № 28. — 14 лютого.

Закон України «Про порядок погашення обов’язків платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21 груд­ня 2000 р. № 2181-111.

Інструкція про порядок нарахування і погашення пені, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2001 р. № 77.

Інструкція про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.01.

Податкове роз’яснення про відповідальність платника податків за порушення термінів сплати сум податкових обов’язків при перерахуванні платником грошових коштів на рахунки, які відкриті не за місцем його реєстрації, неправильні коди бюджетної класифікації тощо, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 15 січня 2002 р.

Брич Л. П. Кваліфікація ухилення від сплати обов’язкових внесків державі. — Львів, 1998. — 76 с.

Бакун О. В. Деякі проблемні питання відповідальності фізичних осіб за податкові правопорушення // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. — Вип. 45. Правознавство. — Чернівці, ЧДУ, 1999. — С. 131—140.

Кураш Я. М. Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів: конспект лекцій. — Харків, 1999. — 42 с.

Коломоєць Т. Адміністративні і фінансові штрафи за законодавством України: порівняльно-правова характеристика // Підприємництво, господарство, право. — 2001. — № 8. — С. 76—77.

Комлик М. І. Відповідальність та санкції за податкові правопорушення: збірник нормативних актів. — К., 2000. — 120 с.

Кравченко Л. Особливості відповідальності уповноважених бан­ків за порушення валютного законодавства // Фінанси України. — 2003. — №2. — С. 49—52.

Кузьменко О. Державний примус та юридична відповідальність як гарантії виконання Державного бюджету України // Підприємництво, господарство, право. — 2001. — № 5. — С. 60—63.

Легкова М. Ф. Склад правопорушення у сфері оподаткування як підстава фінансової відповідальності: Законодавство Російської Федерації та перспективи України // Правове регулювання економіки: Зб. наук. праць. — Вип. 2. — К., 2001. — С. 113—123.

Налоговое законодательство и финансовая ответственность. Право и практика. — К., 2000. — 104 с.

Китела И. Финансовая ответственность налогоплательщиков // Бухгалтерия: Сборник систематизированного законодательства. — 22.04.02 — № 16/1 (483).

Чернадчук В. Щодо відповідальності за порушення бюджетного законодавства: деякі аспекти // Підприємництво, господарство, право. — 2002. — № 5. — С. 48—50.

Фёдоров С. Финансово-правовые санкции: проблемы применения // Підприємництво, господарство, право. — 2003. — № 4. — С.36—38.