15.1. Безпосереднє виконання та його забезпечення

Заключною стадією провадження за заявами чи скаргами громадян є стадія виконання прийнятого рішення. Провадження по справі варто вважати цілком завершеним лише тоді, коли реально задоволені домагання зацікавлених осіб (лідируючих суб'єктів), усунуті перешкоди для здійснення зацікавленими особами їх прав і законних інтересів, відновлені в повному обсязі порушені права і законні інтереси, скасовані незаконно накладені обов'язки або незаконне притягнення до відповідальності, припинено протиправну поведінку. Точно так само закінченням провадження може служити аргументована, заснована на законі відмова за зверненням зацікавлених осіб, поданням лідируючих суб'єктів. Отже, рішення по конкретній справі набуває силу виконавчого документа.

В деяких адміністративно-процесуальних нормативних актах виконання виведене за межі адміністративного провадження; до прикладу це має місце у провадженні у справах про порушення митних правил1. Але цей підхід помилковий. При виконанні адміністративного рішення провід уповноважується на здійснення процесуального контролю, на прийняття відповідних процесуальних рішень. Тобто він володіє тими ж повноваженнями, що й на інших стадіях адміністративного провадження. Врешті в інших видах юридичного процесу дотримуються саме такої позиції: виконання судових рішень є невід'єсною частиною судового процесу2.

1 Стаття 356 Митного кодексу України віл 11.07.2002 р.// Голос України. - 2002. - 16 серпня.

Бачун О. Розгляд скарг на дії та бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал господарського суду//

>>>297>>>

У Законі «Про звернення громадян», що забезпечує універсальну адміністративну процесуальну форму, питання виконання прийнятого в справі рішення не відображені. Важливо чітко зафіксувати обов'язок усіх державних органів, підприємств, установ, організацій виконувати рішення, прийняті за заявою чи скаргою. При цьому повинні бути закріплені й питання, що стосуються порядку і термінів вступу рішення в законну силу. Набираючи законної сили, рішення здобуває стійкість, неспростовність, стає незмінним. Законна сила рішення виявляється також у тім, що воно підлягає обов'язковому виконанню'.

Обов'язок по забезпеченню законного, обгрунтованого, свєчасного, правильного, повного2 та реального виконання адміністративного рішення покладено на провід (посадових осіб, що прийняли рішення)3. Забезпечення означає контроль за виконанням і вирішенням у ході виконання питань про порядок виконання.

До положень про контроль за виконанням можна віднести наступні. Особи, які зобов'язані виконати адміністративне рішення, повинні повідомити провід про завершення виконання рішення, інакше можуть наступити невигідні для них наслідки. До прикладу, якщо громадянин не повідомить органи Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку про добровільне виконання накладеного на нього стягнення, то провід звертається в

Право України. - 2002. - № 8. - С. 58.

1 Тищенко Н.М. Гражданин в административном процессе. - Харьков Право, 1998.-С. 96-97.

2 Пункт 3.5. Інструкції про порядок розгляду пропозицій, заяв, скарг і організації особистого прийому громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, вищих закладах освіти, установах, організаціях і на підприємствах МВС України, затвердженої Наказом МВС України № 414 від 10.06.98 р.// Офіційний вісник України. - 1998. - №32. - Ст 1213.

3 Пункт 11 Положення про порядок розгляду письмових зверенень громадян та посадових осіб підприємств, установ, організацій органами Державної конрольно-ревізійної служби України, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України № 15 від 25.02.2000р.

>>>298>>>

суд з вимогою про примусове виконання свого рішення1. Аналогічне правило слід запровдити в діяльності лідируючих суб'єктів, на яких покладено обов'язок виконання рішення. Це сприятиме гарантуванню суб'єктивних прав зацікавлених осіб, що надаються, захищаються адміністративним рішенням.

Представники публічних інетересів на цій стадії контролюють виконання прийнятих рішень як лідируючими суб'єктами, так зацікавленими особами, і про результати доповідають проводу.

Щодо іншої складової частини забезпечення виконання, прийняття процесуальних рішень про порядок виконання, то вона буде проаналізована нижче.

Виконання адміністративного рішення відбувається з ініціативи проводу або за клопотанням учасників. Провіду доцільно надати право додатково визначати вид і термін його виконання, якщо це не встановлено в рішенні".

Адміністративне рішення виконується посадовими особами, які призначені проводом, крім випадків, коли виконання покладене законом на інший орган (державного виконавця).

Якщо рішення не може бути виконане органом, на який покладено такий обов'язок з причин характеру його зобов'язання або з іншої причини, а іншим законом не передбачається орган виконання, то обов'язок по його виконанню варто покласти на відповідний місцевий орган виконавчої влади (орган місцевого самоврядування).

Рішення за скаргою чи апеляцією виконується посадовими особами, визначеними проводом, який видав первинне адміністративне рішення.

Якщо є можливість провести виконання в той чи інший спосіб і з застосуванням різних засобів, то варто застосовувати

1 Пункти 19.3., 19.4. Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.02.2001 р. № 27// Офіційний вісник України. - 2001. -№12. Стаття 46 Закону Болгарської Республіки Про адміністративну процедуру від 31 жовтня 1979 року.

>>>299>>>

способи й засоби, які матимуть для зобов'язаної сторони найменш уразливі наслідки1.

Не можна плутати заходи забезпечення виконання із безпосереднім виконанням. До прикладу, Міністерство юстиції України запроваджує своїми наказами в життя (безпосереднє виконання) рішення проводу2 про анулювання свідоцтва.

Виконання обов'язку, який був покладений на декількох суб'єктів одним із них, звільняє інших від вчинення відповідної дії (сплата штрафу, до прикладу).

Термін давності виконання здебільшого не врегульовується окремо в адміністративно-процесуальних актах. Але можна запропонувати таке правило. Якщо адміністративне рішення не вимагає нічого іншого, рішення не може бути виконаним по сплину трьох років після набуття ним чинності. Відлік терміну давності виконання рішення переривається на час виконання.

Свого вирішення потребує також питання про оскарження процесуальних рішень і дій по безпосередньому виконанню. За загальним правилом, протиправні акти (рішення, дії) при виконанні можуть бути оскаржені до вищого органу протягом певного строку після їх початку.

Оскарження зупиняє виконання, крім випадків, коли орган, компетентний приймати рішення про це, не прийме рішення про інше.