12.3. Оформлення ходу та результатів слухань (засідань) по справі

У протоколі, що ведеться підчас слухань, зазначаються дата і місце проведення засідання, посаду особи, що виконує функції проводу (перелік присутніх членів комісії), прізвища та посади запрошених на засідання службових осіб, порядок денний засідання, короткі відомості про зацікавлених осіб, стислий зміст виступів, висновки та рішення проводу, підсумки голосування за рішення. До протоколу заносяться також окремі думки

1 Коваль Л. Адміністративне право України. Курс лекцій. - К.: Основи, 1994. -С.83-84.

>>>274>>>

членів проводу, які не погоджуються з рішенням проводу.

У протоколі за результатами слухань зазначають: суть заяви (скарги, подання), перебіг слухань, мотивовані висновки за резульатами слухань, рішення проводу. Внесення змін і доповнень до протоколу після його затвердження не допускається". Проте члени колегіального проводу можуть додатково письмово викладати свою окрему думку по справі. Цей документ додається до протоколу. Тобто форма рішення протокольна. Окремого акта, в якому б викладався зміст рішення, провід не виносить. Тому такі протоколи засідань підписуються усіма членами проводу як колегіального органу3.

При скороченій формі слухань (на особистому прийомі громадян) перебіг прийому фіксується так. Прізвище, ім'я, по-батькові, короткий зміст правових вимог, з якими вони звернулись, результати їх розгляду записуються у реєстраційно-контрольних картках або журналах4.

Пункт 29 Інструкції про атестацію службових осіб митних органів України, затвердженої Наказом Держмиткому України № 100 від 5.03.97 р.// Офіційний вісник України. - 1997. - № 14. - Ст. 205.

Пункт 13 Порядку розгляду скарг постачальників (виконавців) щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого наказом Мінекономіки України № 265 від 4.12.2000р.// Офіційний вісник України. - 2000. - № 51. - Ст. 2232. 3 Пункт 9 Порядку розгляду скарг в державному комітеті України у справах національностей та міграції на рішення про надання і позбавлення статусу біженця, що приймаються органами міграційної служби в АРК, областях, м.м. Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Державного комітету України у справах національностей та міграції від 18.11.96 р. № 6 // Покажчик нормативних правових актів України. -1997.-№ 1.-С. 25.

Пункт 4.20. Інструкції про порядок розгляду пропозицій, заяв, скарг і організації особистого прийому громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, вищих закладах освіти, установах, організаціях і на підприємствах системи МВС Ураїни, затвердженої Наказом МВС України № 414 від 10.06.98 р.// Офіційний вісник України. - 1998. -№32.-Ст. 1213.

>>>275>>>

ЧАСТИНА III. ПРОВАДЖЕНЯ ПО ПЕРЕГЛЯДУ АДМІНІСТРАТИВНИХ РІШЕНЬ У СПРАВАХ ПО ЗАЯВАХ

Проектом Кодексу загальних адміністративних процедур України від 25 січня 2001 року передбачається два вида таких проваджень: 1) провадження по справі за скаргою (глава 16); 2) провадження з адміністративного оскарження в апеляційному порядку (глава 17).

В адміністративній практиці зустрічаються два вида скарг. Перший використовується громадянами та юридичним особами для захисту своїх, порушених суб'єктами оскарження, прав та інтересів. Справи по таких скаргах провадяться в порядку розгляду заяв. Тобто провід по таких скаргах приймає первісне рішення та поновлює права і задовільнеє інтереси заявників. Інший вид скарг використовується заявниками для ініціювання перегляду первісних адміністративних рішень по справах, участь у яких брали скаржники. При цьому на відміну від першого виду скарг в якості скаржників можуть виступати не тільки громадяни та юридичні особи, а й лідируючі суб'єкти, звернення яких (протоколи, акти, подання) були залишені проводом без задоволення.

Скарга провадиться в порядку провадження по скаргах, якщо оспорюване адміністративне рішення приймалося в порядку провадження за заявами. Так, на практиці існують скарги, які подають на акти, дії (бездіяльність) суб'єктів управління, причому такі акти і діяння не застосовуються за наслідками провадження по заявах. Тобто відповідні функції суб'єктів управління не підлягають процесуальному оформленню. Тому і скарги на такі акти і діяння будуть провадитись за процедурами розгляду заяв, а не за процедурами перегляду рішення по справах за заявами. Прикладом такої скарги є скарга постачальника (виконавця) щодо організації та здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти1.

1 Порядок розгляду скарг постачальників (виконавців) щодо організації та здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні

>>>276>>>

Як провадження за заявами, так і провадження за скаргами організовуються відповідними проводами. При цьому функції таких проводів не повинні покладатись на один і той самий орган. Тобто перегляд власного рішення проводом, що розглядав звернення, не формує провадження за скаргою. Тому, до прикладу, на перегляд власного рішення Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі не поширюються процедури провадження по скарзі.

Деякі нормативні акти некоректно іменують процедури оскарження апеляційними. До прикладу, процедуру розгляду скарг платників податків іменують апеляційним узгодженням1 Однак, в даних процедурах відсутній провід в якості позаструк-турного апеляційного органу. Скарга розглядається органом (посадовою особою), якому доручене загальне керівництво певною сферою управління. А вирішення адміністративних спорів вважається їх неосновною, доданою функцією. Тоді як апеляційні органи вирішують спори за апеляціями в якості виконання свого основного завдання.

Сучасна адміністративна практика вимагає запровадження ще одного, третього виду провадження по перегляду рішеннь у справах по заявах, скаргах. Мова йде про провадження за ново-виявленими обставинами. Проект Кодексу загальних адміністративних процедур України не передбачає процедур даного провадження, хоча в розділі 6 передбачає скасування рішення з підстав, що можуть розцінюватись як нововиявлені:

1) неправдивість чи неточність відомостей і документів, поданих суб'єктом заяви, скарги;

2) помилковість актів судових та інших органів, на основі яких було прийняте адміністративне рішення.

Крім того, обґрунтовується необхідність нормативно закріпити ще одну обставину, яку належить віднести до нововияв-

кошти, затвердженого наказом Мінекономіки України № 265 від 4.12.2000 р.//Офіційний вісник України. - 2000. - № 51. - Ст. 2232. 1 Пункт 9 Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України № 82 від 2.03.01р.// Офіційний вісник України. - 2001. - № 12.

>>>277>>>

лених - неконституційність закону чи Іншого нормативного акта, що визнається рішенням Конституційного суду України'.

Хоча це не вичерпний перелік підстав для порушення даного провадження. До прикладу, Кодекс адміністративного провадження Республіки Польща від 14 червня 1960 серед згаданих вище також передбачає такі: 1) суттєві для справи нові фактичні обставини або нові докази, що існують в день видання рішення, не відомі органові, який видав рішення; 2) преюдиційне питання було розв'язане компетентним органом або судом у спосіб, відмінний від оцінки, прийнятої при виданні рішення.

Процедури провадження за нововиявленими обставинами могли в включати такі елементи: 1) термін подання заяви про виявлення обставин, що не були відомі в ході провадження по справі за заявою чи скаргою; 2) підвідомість правових вимог, що викладені у такій заяві; 3) порядок зупинення виконання рішення за заявою, скаргою; 4) форми участі зацікавлених осіб у вирішенні такої заяви; 5) варіанти можливих рішень по суті справи.

'

' Фазікош Г. Щодо розширення логічного змісту поняття законності судового рішення // Право України. - 2001. - № 12. - С. 46.

>>>278>>>