4.2. Зміст і види адміністративно-процесуальних відносин

Під змістом правовідносини взагалі, адміністративно-процесуальних зокрема, розуміються правомочності та юридичні обов'язки учасників даного правовідношення.

Кожне правовідношення має свої специфічні матеріальний та юридичний змісти, що конкретизуються в залежності від багатьох факторів і неоднаково виявляються в різних правовідносинах.

Матеріальний зміст адміністративно-процесуального правовідношення є більш складним: його складають фактичні суспільні відносини, що закріплюються матеріальним компетен-ційними адміністративно-правовими відносинами, та фактичні дії по реалізації процесуальних норм.

Матеріальний зміст - головний, але не єдиний критерій, що визначає юридичний зміст адміністративно-процесуальних правовідносин. Іншим критерієм, що діє в даному напрямку, є суб'єктний склад тих чи інших правовідносин. При цьому варто мати на увазі, що матеріальний зміст у певній мірі здатний визначати суб'єктний склад даного правовідношення. Наприклад, деякі державні органи можуть бути учасниками не у всіх, без винятку, адміністративно-процесуальних правовідносин, а тіль-

>>>155>>>

ки лише тих, котрі складаються у певних сферах державної управлінської діяльності. До числа таких органів, зокрема, може бути віднесений Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, що, як правило, не бере участі у правовідносинах, які виникають, наприклад, в галузі адміністративно-політичної діяльності держави.

Основи адміністративно-процесуальної правосуб'єктності встановлюються зазвичай актами, що регулюють у цілому компетенцію того чи іншого органа з урахуванням тієї ролі, яку покликаний відіграти даний суб'єкт як суб'єкт адміністративно-процесуальних правовідносин. Причому встановлення адміністративно-процесуальної правосуб'єктності здійснюється нормативними актами з різним ступенем визначеності залежно від характеру компетенції, за обсягом повноважень і т.ін.

Аналогічні труднощі стоять на шляху точного визначення прав і юридичних обов'язків таких суб'єктів адміністративно-процесуальних правовідносин, як державні службовці, правовий статус яких дуже різноманітний.

Не складають у даному випадку особливого винятку і громадяни як суб'єкти адміністративно-процесуальних правовідносин. Здавалося б, що визначення їх прав і юридичних обов'язків не складає особливих труднощів, оскільки громадяни володіють рівною адміністративною правосуб'ектністю. Однак і тут положення ускладнюється розмаїтістю матеріального змісту тих адміністративно-процесуальних правовідносин, учасниками яких є громадяни. Безсумнівно, що, наприклад, права й обов'язки громадянина, який вступив в адміністративно-процесуальні правовідносини з військовим комісаріатом, помітно відрізняються від правомочностей і обов'язків громадянина, який вступив у відносини з адміністрацією вищого чи середнього спеціальної навчального закладу.

Адміністративно-процесуальні правовідносини можна скласифікувати за такими підставами; 1) за змістом, 2) за видами адміністративного провадження, 3) за галузевою належністю кореспондуючих матеріальних правовідносин, 4) за співвідношенням прав і обов'язків їхніх учасників.

>>>156>>>

1. Розподіл адміністративно-процесуальних правовідносин по змісту є комплексним. Одна група правовідносин, врегульованих адміністративно-процесуальним правом, не зв'язана безпосередньо з реалізацією якої-небудь функції держави, їхній зміст носить загальний характер. Такого роду відносини складаються, наприклад, при проведенні атестації державного службовця. Інша група адміністративно-процесуальних правовідносин зв'язана з реалізацією вже якоїсь визначеної функції, наприклад, регулювання зовнішньоекономічної діяльності, управління культурою.

2. Розподіл адміністративно-процесуальних правовідносин по видах адміністративного провадження відображає складну структуру адміністративного процесу. Значне число цих справ, їхню розмаїтість зумовлюють об'єктивні потреби в об'єднанні цих справ по видах провадження, виходячи з характеру кожної даної категорії індивідуально-конкретних справ у сфері державного управління. Такі категорії справ складаються в ході реалізації відповідних функцій ланок адміністративного устрою. Виконання таких функції здійснюється у формі провадження. Тому за цим критерієм класифікації виділяються адміністративно-процесуальні відносини, що складаються в ході таких проваджень: реєстраційне, ліцензійно-дозвільне, правонадавальне, державно-екзаменаційне, експертно-посвідчувальне, службово-призовне, адміністративно-наглядове, провадження по притягненню осіб до відповідальності, адміністративно-захисне.

Крім цієї класифікації, в науці пропонують виділяти види проваджень за ступенем деталізації регулювання процесуальної форми'. За цим критерієм виділяють звичайні провадження та скорочені. Скорочене провадження, зокрема, при накладенні адміністративного штрафу на місці скоєння правопорушення, розгляді звернення громадян на особистому прийомі, характеризується мінімальним числом процесуальних актів, відсутністю стадій, з яких складається звичайне провадження.

3. Розподіл адміністративно-процесуальних відносин за галузевою належністю реалізовуваних з їхньою допомогою ма-

' Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навч. закл. - К.: Літера Л.Т.Д., 2001. - С. 23.

>>>157>>>

теріальних відносин ґрунтується на тому, що в даному випадку існує не окреме, ізольоване адміністративно-процесуальне правоотношение, а система відносин, де адміністративно-процесуальне правовідношення виступає в якості одного з її елементів. Дана система складається з трьох елементів: а) фактичні суспільні відносини, б) матеріальне компетенційне правовідношення, що закріплює фактичні суспільні відносини, і в) адміністративно-процесуальне правовідношення. Між цими елементами, безсумнівно, є тісний зв'язок. Кожний з них відносно самостійний і володіє визначеними специфічними властивостями.

Зв'язок між елементами названої системи виражається насамперед у певній послідовності їхньої взаємодії та розвитку.

Такий підхід, на думку Сорокіна В.Д., дозволяє врахувати особливості одночасного правового регулювання подібного роду систем декількома галузями права і визначити місце кожної з них1.

4) за спрямованістю розвитку цих відносин адміністративно-процесуальні правовідносини поділяються на такі два види.

Для адміністративно-процесуальних правовідносин, як і для матеріальних адміністративних правовідносин, важливо, у якому напрямку, образно кажучи, знизу чи зверху вниз, вони розвиваються. У першому випадку адміністративно-процесуальне правовідношення виникає з ініціативи суб'єкта, що знаходиться в підпорядкуванні у свого контрагента. У цьому випадку правомочність, із приводу якого виникло правовідношення, на боці нижчестоящого суб'єкта правовідносин, а вищестоящий учасник зобов'язаний розглянути праводомагання підлеглого суб'єкта. При іншому варіанті (зверху вниз) адміністративно-процесуальне правовідношення виникає з ініціативи вищестоящого суб'єкта, яке володіє повноваженнями, у даному випадку підкріпленими безпосередньою можливістю і здатністю забезпечити їхню реалізацію прямим розпорядженням нижчестоя-щрму підлеглому учаснику даного правовідношення.

1 Сорокин В.Д. Административно-процессуальные отношения. - Ленинград, 1968.-С. 47.

>>>158>>>