Поняття ф’ючерсного валютного контракту

Тенденції фондового ринку

Ф'ючерсний контракт – це угода про покупку або продаж права або зобов’язання придбати базовий актив у визначену дату в майбутньому по встановленій ціні. Угоди відбуваються на біржах через розрахункові палати. Всі контракти стандартизовані. У момент укладання контракту здійснюється сплата маржі. У будь-який день може знадобитися додаткова маржа.
Немає ризику невиконання контракту. Відкрита позиція в будь-який день може бути закрита. Фізичне постачання базового активу необов'язкове. Терміни – до 18 (рідше 36) місяців. Ф'ючерси призначені для хеджування цін, одержання короткострокових фінансових засобів, а також можуть використовуватися в тих же цілях, що і форвардні контракти. Основні користувачі – хеджери (виробники, споживачі, переробники), спекулянти (фізичні і юридичні особи), а також учасники ринку, що хочуть гарантувати себе від ризику невиконання контракту іншою стороною.
Національне законодавство, зокрема Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України, визначає ф’ючерсний контракт як стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладення зобов’язань сторонами контракту.
Ф’ючерсні угоди укладаються не з метою купівлі-продажу реального базового активу, а для його страхування від можливих несприятливих змін цін. Такі угоди укладаються за стандартизованими умовами на основі біржових типових контрактів по кожному виду товару.
Об’єктом ф’ючерсної угоди може бути тільки один вид продукції визначеної якісної характеристики. Ф’ючерсні угоди укладаються не на обсяги базового активу, а тільки на визначене число контрактів. Сумарні обсяги певного виду базового активу по ф’ючерсних угодах визначаються кількістю контрактів, а обсяги певного виду базового активу в кожному контракті стандартизовані.
Отже, ф’ючерсний контракт, будучи максимально стандартизованим, відображає конкретні вимоги продавців і покупців до базового активу.
У ф’ючерсному контракті всі параметри стандартизовані і регламентуються Правилами біржової торгівлі. Погоджуються в контракті тільки дві умови: ціна і позиція, тобто строк поставки базового активу. Однак на товарних біржах, як правило, позиція (строк поставки) по основному асортименту біржового товару також регламентована, тому, практично, у типовому контракті погоджується тільки ціна.
Стандартизація і уніфікація ф’ючерсного контракту забезпечує йому знеособленість на ф’ючерсному ринку, завдяки чому продавці і покупці можуть обмінювати один контракт на інший або перекладати свої зобов’язання відносно поставки чи покупки реального активу
Характерним для ф’ючерсних контрактів є те, що поставка товару може здійснюватися впродовж обумовленого контрактом періоду. Вибір для поставки базового активу в межах обумовленого ним строку виконання надається продавцю. Покупець може вимагати обов’язкової поставки тільки в останню декаду встановленого строку.