Основні правила, що потрібно знати при покупці в інтернет-магазині

Реклама · 01.01.2011 20:33

Значна кількість тих, хто має доступ до Мережі, дедалі частіше купують потрібні товари тільки у всесвітній мережі. Це й зрозуміло, через те що саме там, не виходячи з дому, кожен бажаючий може обрати та замовити достоту все — від товарів харчової промисловості до найпоширенішої побутової техніки. Тим більше, що в Інтернеті товари нерідко дешевші, ніж у звичайних магазинах.
Найсуттєвіші особливості інтернет-торгівлі, з точки зору споживача, такі:
1) отримання виробу й оплата за нього не співпадають у часі (не беремо до уваги той випадок, коли доставку здійснює кур'єр, забираючи водночас необхідні кошти);
2) на момент доставки товару не завжди можна перевірити його укомплектованість та якість (приміром за умов, якщо товар приходить поштою).
Крім того, на сьогоднішній день не всі і-магазини повідомляють на своїх сайтах власну адресу та інші відомості. А тому покупець навіть не здогадується, де віднайти продавця у випадку появи різних незручностей.

Проте не все так страшно, як здається на перший погляд, адже цими днями вступила в дію нова редакція Закону про захист прав споживачів.
Купівлю-продаж товарів в Інтернеті п. 8 ст. 1 Закону про захист споживачів відносить до контрактів, створених на віддалі. Це договір укладений продавцем зі споживачем завдяки використанню " засобів дистанційного зв'язку", до яких відносять телекомунікаційні мережі, поштовий зв'язок, телебачення та інформаційні мережі, а особливо Інтернет.

Вимоги до інтернет-торговця доволі непрості. Задовго до укладання договору купівлі-продажу у продавця виникає необхідність (ч. 2ст. 13 Закону про захист споживачів) надати споживачеві інформацію про:
1) найменування продавця та його місцезнаходження. І в разі якщо з назвою у великої частини і-магазинів проблем не виникає, то власне місцезнаходження подають лише поодинокі сміливці;

2) зразок прийняття претензії. Закон не розшифровує, про про що конкретно йдеться. Ймовірно у даному контексті йдеться про претензії покупця до продавця;

3) основні характеристики пропонованого продавцем. З цим, нерідко у і-магазинах все в порядку. Тут є можливість знайти і детальний опис товару, і роздивитися фотографії;
4) ціну, включаючи плату за доставку;
5) особливості виплати грошей;
6) гарантійні умови.
7) найменшу тривалість мінімальний термін договору В разі необхідності періодичної поставки продукції;
8) порядок розірвання договору.

Існує ще декілька пунктів які торкаються вимог до інтернет- торговця, які, однак, на даний момент залишимо без уваги.

Згідно з ч. З ст. 13 Закону про захист споживачів той факт, що покупцю надано проаналізовані вище особливості і-магазин змушений підтвердити письмово або відіславши електронне повідомлення. Таким повідомленням називають є інформація, яку споживач може відобразити та зберегти в електронному вияві (п. 10 ст. 1 Закону). В нашому контексті— інтернет-сторінка, на яку покупець потрапляє до того, як запит на купівлю продукції буде погоджено до часу сформування запиту на купівлю продукції.

Якщо інші моменти не охарактеризовані угодою, продавець повинен доставити замовлення не пізніше 30 днів з моменту отримання згоди особи, яка має намір придбати товар на укладення договору (ч. 6 ст. 13 Закону про захист споживачів). Якщо продавець не має можливості дотриматися умов договору у зв'язку з відсутністю замовленого товару, він змушений поінформувати покупця якомога швидше.

Не обов'язково фіксувати письмово договір купівлі-продажу у тому випадку, коли:
— певний предмет за допомогою і-магазину продає фізособа-підприємець та ціна товару не перевищує 340 грн. ;
— момент оплати й прибуття замовлення - аналогічні, тобто замовлення здійснює кур'єр магазину, приймаючи разом з тим кошти для оплати.

В інших випадках правочин, який виникає на момент придбання товару в і-магазині, погоджують письмово. На нашу думку, правочин вважатиметься укладеним письмово в тому разі, коли і-магазин письмово підпише інформацію зі ст. 13 Закону про захист споживачів. Покупець змушений погодитися з придбанням продукції.

Крім того сторони можуть виявляти свою волю за умов використання телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

І-магазин повинен видати покупцю необхідний розрахунковий документ, який підтверджує купівлю, з позначенням дати продажу (ч. 11 ст. 8 Закону про захист споживачів). Окрім того особи, які вчиняють розрахункові операції в час продажу товарів в галузі торгівлі зобов'язані (ст. З Закону про РРО):
1) здійснювати розрахункові операції на повну суму замовлення через реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ ухваленого зразка на повну суму здійсненої операції.

РРО та розрахункові книжки не згодяться (ст. 9 Закону про РРО) при:
— вчиненні банківських актів (коли замовник перераховує гроші за замовлення через банк);
— здійсненні продажу речей у системах електронної комерції (коли замовлення та оплату виконують на сайті продавця або за допомогою електронного банкінгу);
— здійсненні продажу продукції фізособами-підприємцями, які мають фіксований патент та сплачують єдиний податок і проводять облік за повною чи скороченою формою. В такому разі і-магазину потрібно надати покупцю товарний чек або накладну.

Також до товару необхідно додати документ, у якому виробник вказує гарантійний термін на свою продукцію (ч. 2 ст. 7 Закону про захист споживачів).

Договір купівлі-продажу, укладений через Мережу, покупець може розірвати протягом 14 днів з дня підтвердження відомостей про погодження договору постачальником чи з моменту отримання продукції або його першої доставки (ч. 4 ст. 13 Закону про захист споживачів). В тому разі, якщо дане підтвердження не відповідає вищеописаним умовам не задовільняє вищезгаданих вимог, замовник має можливість розірвати угоду протягом 90 днів з дня отримання інформації. Однак постачальник відправити нове, вірне, підтвердження. У такому випадку замовнику дозволено відмовитися від контракту протягом 14 днів з дня одержання удосконаленого повідомлення.

Якщо покупець наважився зупинити дію договору, він повинен довести до відома продавця про місце, звідки замовлення можна забрати назад (ч. 5 ст. 12 Закону про захист споживачів). Якщо протягом 60 днів постачальник не поверне собі товар, він безплатно переходить у власність покупця.

Але відмовитися від товару, що не прийшовся до вподоби, вдасться не завжди. Пропонуємо Вашій увазі низку обставин, які унеможливлюють повернення замовлення:
1) з дозволу покупця доставка продукції електронними засобами зв'язку пройшла до закінчення терміну розірвання контракту, про що замовника поінформували у підтвердженні інформації;
2) ціна товару обгрунтовується становищем на фінансовому ринку, тобто знаходиться за межами контролю постачальника;
3) має на меті виготовлення або переробку товару на замовлення покупця, у випадку, коли продукцію не вдається продати іншим покупцям;
4) споживач відкрив аудіо- чи відеокасету чи інший носій комп'ютерного забезпечення (компакт-диск), які доставляють закритими;
5)контракт торкається одержання періодичних видань;
6) договір узгоджено щодо лотерей чи інших азартних ігор.

Водночас зауважимо: ч. 6 ст. 13 Закону про захист споживачів дозволяє продавцю замінити товар за його відсутності іншим. Про це замовника повинні сповістити до моменту погодження договору.

Водночас продавець може замінити продукцію лише в разі одночасного забезпечення трьох умов:
1)новий товар задовільняє мету використання замовленого;
2)товар має аналогічну якість;
3) ціна продукту не перевищує ціни попереднього продукту.

Як бачимо купувати необхідне через Інтернет - справа досить вигідна — законодавство завжди допоможе людині захистити свої інтереси.
Джерело: Дт Кт

Погляд